Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?

Поехали, мальчики и девчонки, это история настоящего нарка, который решил поиметь своего чёрного коня - амфетамин. Чтобы понять, о чём я говорю, нужно знать, что амфетамины - это такие закладки, которые заводят любого нарка до небес. Мэри Джейн (тут я не про MJ, а про марихуану) отдыхает рядом с этой гадостью! Но, чё, твоё дело - твоя эмка жмых в маковой соломке.
И вот, когда я собралась в путь и решила накупить закладок, чтобы прокатиться по району, я наткнулась на одного дядьку по имени Майкл. Он был знакомым нарка, который продавал ацетаминофен и другие радости. Я отдала ему всю свою нажитую мукой зарплату, и он протянул мне свою руку с паучком амфеты. Всё это было так архи круто!
Но после этой покупки я осознала, что нужна работа, чтобы содержать свою зависимость от этого гадкого наркотика. И, благодаря своим связям, я попала на работу в стремной лавке. Это был магазин, где продавали говнище разного рода штуки, которые пригодились бы только наркам-саблезубам. И да, там были и закладки разные, понимаешь, герычики и всё такое.
| Работа | Магазин | Странный |
| Деньги | Зарплата | Пустота |
Подумаешь, страшно, да? Но мне насрать! Я был уже герой в своём фильме жизни, и в этом магазине никакие ацетаминофены или депресняки меня не испугали. Конечно, было нелегко, особенно, когда нужно было видеть перед собой галлюцинации, вызванные длительным употреблением амфетамина. Но я справился, я был лютым воином этого прошлого магазина.
Кто-то думал, что я герой? Говорите, мужики, а по мне так просто нашептывали про такого же сумасшедшего, как и я...
Однако, с каждым днем, каждой ночью, работая в этом странном магазине, я понимала, какой я баран. Зависимость от амфетамина медленно, но верно, захлестывала меня. Я становился все более и более погоревшим нарком. Моя емкость для амфы заполнялась всё больше и больше, и уже не было разницы, сколько закладок я принимал - всё равно оставалась пустота.
Но, братцы, даже в этой чумовой ситуации я не сдался! Я понимал, что мне нужно вырваться из этой западни. Ведь магазин, с его странными жмыхами и герычками, стал своеобразной тюрьмой для меня. Постепенно, я начал находить выход - в музыке.
Я начал писать рэп о своей жестокой жизни, о том, как я погружался в этот чертов темный мир. Моя музыка выражала всю мою боль, всю мою душу в этих проклятых строках. Она стала моим лекарством, которое помогало мне пережить все это говно.
И теперь я здесь, друзья, чтобы поведать вам эту историю. Но если уж решили идти по ней, то делайте это с настоящими стояками! Всегда помните, что правильный выбор и музыка могут спасти тебя от самого себя.
Feedback
Тред